?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

При повному та беззаперечному аншлазі, Вінницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. Садовського презентував свіжу музичну комедію «Медовий місяць, або «Ноев ковчег»», в якій зайнята вся театральна трупа.









П’єсу написав Віталій Євдокимович Селезньов разом із київським композитором Максимом Шоренковим. Режисером комедії було запрошено вінничанина Тараса Мазура, який раніше жив у Севастополі та змушений був покинути Крим в зв’язку з анексією півострова. На рахунку режисера близько десяти постановок в Полтаві, Одесі, Харкові та Криму, які принесли Тарасові славу «короля епатажу».



«Медовий місяць, або «Ноев ковчег»» – несподівана вистава-гротеск у якій висміяні лихі 90-ті: тут є карикатурний олігарх, який фактично купує на час своєї виборчої кампанії  голодних, але творчих працівників мистецтва-театралів і чекає, що не лише всі спектаклі відтепер будуть на його честь і з його портретом на сцені, але ще й красуня-актриса повинна стати його коханкою.





Гіперболізованому образу олігарха, якого грає Анатолій Вольський, надали рис біглого президента Януковича («Десь я його бачив!» – зауважує робітник сцени. «А чи не він вкрав у мене колись шапку!?»), та й його парадний портрет теж алюзія на ще одного політичного діяча з недавнього минулого країни. Сюжет п’єси загалом дуже нагадує нашу найновішу історію, лише без трагічних моментів.



Актори, що грають молодят (вражаюча Ольга Буга-Костюк та молодий Сергій Мазур) та і решта героїв постановки грають розкуто, їх образи схематичні, та й метушні на сцені чимало. Але навіть деякі ляпи не випадають з загальної картини, а лише підкреслюють настрій п’єси – тут всі образи опереточні, проте дуже символічні. Театральна трупа, яка жадає стати на утримання «грошовитого дяді» складається з дуже характерних персонажів: хореограф нетрадиційної орієнтації, оперна діва, увішана дешевими стразами, молоді старлетки, що прагнуть знайти кохання, бодай і по інтернету, завжди нервовий головний режисер... І, ніби мало вибухових пристрастей і чималої кількості піруетів та кульбітів від героїв дійства, на сцену, мов чорт з табакерки, час від часу, нізвідки, з’являється зграйка туристів, які звісно ж усім заважають спалахами фотокамер просто в обличчя. До речі, чому туристи, а не журналісти?







Зрештою, після чималої кількості комічних ситуацій, театрали розуміють, що ті гроші їм не принесуть щастя і краще вже лишатися артистами, ніж бути продажними клоунами. Вони підіймають вітрила свого імпровізованого «ковчега» та плинуть у майбутнє, без грошей, але з гідністю. А от олігарх кудись тікає зі своїми грошима. Все це трохи нагадує дійсність.





Здається, ця вистава – дивний сон людини, яка після занурення у світ муз, знову поринає в сіру буденність пост-радянського безладу в державі, а коли настає ніч, сумбур її сну перетворюється на спектакль «Медовий місяць, або «Ноев ковчег»». В будь-якому разі, розв’язка нас чекає оптимістична – мистецтво, як відомо, вічне.

















Profile

red-av
lorna_l
Лариса Тимченко

Latest Month

November 2018
S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Tags

Powered by LiveJournal.com