?

Log in

No account? Create an account
Вона лікарка, художниця та фотографиня і вона презентує вінничанам власне бачення світу у своїй першій персональній виставці картин з назвою «Вміст сховано», яку буде відкрито суботнього вечора у Молодіжному центрі «Квадрат». Її ім’я – Хелена Квятковська, псевдонім – SeleneHelion і він також має значення: так називають природнє явище, коли на небі одночасно можна спостерігати і сонце, і місяць; його можна помітити ближче до вечора чи рано вранці.

Дівчина народилась у місті Залiщики, Тернопільської області і з дитинства захоплювалась різними видами творчості: закінчила художню та музичну школи, самостійно опанувала гітару і укулеле, пише пісні і є сертифікованим фотографом. У 2017 році закінчила Вінницький медичний університет ім. Пирогова, а через два роки ще й інтернатуру за спеціальністю неврологія. Захоплюється подорожами та вивченням мов (знає японську, корейську, польську та англійську), благодійністю та екологічним життям. Знається на веб-дизайні та програмуванні.

А ще Хелена малює, чорнилом або маркером, олівцем або пензлем. Її роботи виконані у різних стилях, це і чисто графіка, і змішані техніки. Вона пише крапочками, які складаються у об’єкти і портрети, багато портретів, або фрагментів людських зображень. Хоча, що насправді зображено на її картинах, ми можемо лише здогадуватись: «Найцінніші речі ніколи не лежать на поверхні. Поринати у глибину i долати земне тяжіння, читати між рядками i спостерігати за лініями. Справжній вміст сховано. Це моя сутність», – так говорить художниця про свою творчість. Заглибитись у світ мисткині запрошуємо у суботу 9 лютого. Відкриття виставки о 19.00.
На минулому тижні у Вінниці відбувся виступ легендарного оркестру НАОНІ. Переповнена зала філармонії, запальна музика, захоплені оплески – оркестр солістів пригостив вінничан, тим що вони звуть гуц-н-рол (на честь художнього керівника, народного артиста України, лауреата національної премії ім. Тараса Шевченка, професора Віктора Гуцала)!









На сцені різьблені цимбали, усілякі тріскачки, електрична бандура та інші цікаві інструменти. Нарешті на сцену виходять два десятки солістів, кожен зі своїм неповторним інструментом (від скрипки до трембіти), кожен супер-професіонал. А разом вони – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Колектив із славною історією і не менш знаменитим сьогоденням – вони відкривали Євробачення-2017, вони сім разів перемагали у «Битві оркестрів». Перед вінничанами – солісти-мультиінструменталісти, самі вершки колективу.







Ексклюзивна програма колективу включала рок-хіти, сучасну українську авторську музику, обробки народних пісень, джазові твори і все це у неймовірному півторагодинному безупинному концерті. Ось трубач заспівує відомий козацький марш, аж поступово він перетворюється на потужне We will rock you! Мелодії переплітаються і з них знову виростає запальний ритм українського танку, під який неможливо всидіти на місці. Найгучніші оплески звучать у першому ряду, де розмістились малі вихованці ансамблю «Барвінок».







Як чудово, коли відомі українські мелодії виплітаються у знані джазові стандарти, або солісти вигукують та співають, чи коли заклик трембіти вливається у рок-баладу, а після мелодії Івасюка звучить раптом GhostBusters. Переповнена зала супроводжувала несамовитими оплесками віртуозів Володимира Овчарчина (сопілка, свиріль), Юрія Джміля (скрипка), Георгія Матвієва (бандура) та  інших.







Оплески не вщухали і артисти виходили «На біс!» Вони потішили зал дивовижною обробкою «Щедрика», а потім всі-всі разом потужно виконали хіт  «ВВ» «Весна прийде!» Яскравий концерт! Шалені емоції! Дякуємо солістам НАОНІ!








На сцену хлопець виходить у розтягнутій кофтині та без взуття, в руках лише вірна подруга гітара, з інструментів вона та голос. Атмосфера теплих дружніх посиденьок на кухні складається сама собою, коли простий хлопець Максим  співає у напівтемряві пісню про «моє найгірше побачення з дівчиною Лесею».



«Мало» – тому, що це вимушений музичний мінімалізм (сам і з гітарою). І він не почувається музикантом (та й порівняння з Бобом Діланом набридли), а просто відчуває свій обов’язок поділитись піснями з людьми, хто погодиться їх слухати. У нього дивний полтавський акцент та вища філософська освіта в анамнезі, а ще кілька нерозділених кохань, кожне з яких народило пісню. «Коли все добре у відносинах, вони мене чомусь не надихають», – каже хлопець, який прагне знайти свою справу життя і не впевнений ще до кінця, що музика це справді його.



Для поціновувачів діамантом у його шансонетах є наспівані під гітару вірші поетів Розстріляного Відродження (Юліана Шпола та Михайля Семенка). Очікується ще пісня на вірші Майка Йогансена та власні пісні вже не лише про кохання.



А тим часом у вінницькому молодіжному центрі «Квадрат» збирається принаймні кілька десятків любителів його простих і справжніх пісень. І співати Максим може не лише про кохання, але й про всі ті речі, що можуть турбувати молодого хлопця: нестача грошей, непорозуміння з дівчатами, вплив алкоголю, існування кліше про «справжнього чоловіка». Все то з іронією, самокритично і відважно щиро. Такий от український бард по-новому.



«Якщо народяться ще пісні, то я їх виконуватиму», – обіцяє Максим і презентує нові гастролі з настанням весни, бо поки, для киянина, Вінниця найзахідніша точка де він був. Він кожному бажає знайти себе і слухачі щиро бажають йому того ж у відповідь.
Які ви знаєте ресторани зі справжньою подільською кухнею у нашому місті? Дивно, але їх немає! Проте існують ентузіасти відродження автентичної подільської кухні і це в першу чергу Олена Павлова, яка після десятків років дослідництва нарешті розповість про все охочім чути і дасть спробувати готовим смакувати найсправніші забуті й відроджені подільські страви.



Сало і до салаCollapse )
У нещодавно відкритому Вінницькому молодіжному центрі «Квадрат», відтепер регулярно проводитимуться зустрічі з відомими людьми. Ініціатива студентів влаштовувати мотивуючі зустрічі з цікавими персоналіями була підтримана й організована у формі клубу «Автори Тета». Тета – дев’ять з грецької, тож кожен гість має відповісти на дев’ять запитань про свій шлях до успіху, про подолання складностей на шляху до мрії. Першим учасником проекту став музикант і суспільний діяч Віктор Бронюк, послухати якого зібралось близько пів сотні молодих людей. Вів зустріч керівник платформи неформальної освіти «Квадрату» та один з ініціаторів проекту Олександр Струсевич.





Далі - більшеCollapse )
Вчора відбувся концерт подільського гурту Zapaska у Молодіжному центрі «Квадрат». Прозорі звуки, яскравий ритм, ніжні й емоційні слова їх пісень на вірші відомих поетів чи про різні міста й місцини, то спонукають поринути до мрій, то кличуть пританцьовувати. І кожна пісня, то своя історія у нотах, щира розповідь у невагомих звуках, розказана м’якими і чарівними голосами Яни та Павла. Емоції бринять на струнах гітари й маленькими метеликами пурхають до зали, закільцьовуються в повторах і заколисують. Мелодії перетікають одна в іншу і затікають солодкими тягучими краплями до вух слухачів, створюючи споглядальницько-медитативний настрій.



А перед тим як почути всі ці чарівні мелодії ми мали можливість взяти ексклюзивне інтерв’ю у Павла Нечитайла, який розповів про те, як гурт тепер тяжіє до більш танцювального, спрощеного восьмибітного звучання, про гастролі що були та кліпи що будуть. Читайте!



Як змінювалась музика гурту на протязі майже десяти років існування?
Все починалось з дерев’яної гітари, баянчика, який мені подарувала бабуся, та однієї «примочки». Поступово все обростало додатковими електронними штуками, деякі інструменти ламались, не витримуючи наших постійних турів. Таким чином змінювалась і наша музика: вона ставала все більш електронною. Близько року тому ми експериментували зі складом, пробували великим бендом грати, додали басистку і барабанщика, але зараз це вже позаду і ми, можна сказати знову повернулись до виконання дуетом. І якщо перший наш альбом був таким супер-експерементальним, з претензією на пошуки нових музичних форм, то зараз є бажання прийти до простого й прозорого викристалізованого стилю. Зараз ми над ним працюємо і якісь з тих зразків і напрацювань ви почуєте на концерті, ми заграємо також і нових пісень.




Як вплинули на музику Zapaska те, що ви грали до того, у своєму гурті «Пропала грамота»?
Все починалось з акустичного року, потім були електричні гітари. На самому початку проекту були якісь речі, що готувались для «Пропалої грамоти», які були переосмислені та додані до перших альбомів Zapask-и. Нам взагалі хотілось осягнути неосяжне і включити туди музично все що подобається та зафіксувати так, щоб його можна було разом подавати. На сьогодні вже всі гітари забуті й закинуті і ми тяжіємо до якоїсь такої приємної та розслаблюючої «музики ісландських фіордів».




Як у вас відбувається складання ваших чарівних композицій? З чого усе зазвичай починається?
Іноді буває що пісня приходить одразу, з першим куплетом та приспівом, коли просто йдеш кудись і треба прийти додому й награти її на клавішах. А іноді пісня народжується від хорошої «бочки» на якомусь семплері, а ти зверху щось там награєш. Останнім часом творчий процес відбувається легко і варто лише підійти до музичного інструменту як всі ноти та слова складаються мов самі по собі.




Ви побували у багатьох країнах Європи за час існування гурту. Які гастролі вам найбільше запам’ятались? І як змінилась музика в Україні, поки ви грали за кордоном?
Україна музична змінилась в кращий бік після 2014-го. Ввімкнувся інстинкт самозбереження, змінилось покоління, з’явились заклади нового формату. А ми ж ще застали ті клуби початку двотисячних де акцент був на пиво, а музика слугувала лише фоном. Зявились цільові атмосферні класні заклади у багатьох великих містах і в цьому плані Україна стала ментально ближчою до Польщі та Чехії, де так само є заклади, основною ознакою яких є те, що якщо ти руки на стіл поклав, то до кінця вечору так вони і лишилися, від чого столи стають такими трохи засмальцьованими. А найкращим нашим туром був півтора місячний, який ми почали у Пшемишлі, а закінчили в Амстердамі.




У вас є цікаві анімаційні кліпи. Розкажіть про них.
Нам дуже пощастило з кліпом "Запитайся" та його автором Олегом Щербою. Він нещодавно здобув гран-прі на міжнародному фестивалі анімації. Ми і надалі плануємо робити анімаційні кліпи, адже вони ідеально лягають на нашу дещо дивну музику. Я б навіть хотів би їх бачити не надто складними й анімованими, а такими мінімалістськими, знятими просто на телефон.
Ллється пісня про Маланку, а глінтвейн у філіжанку

Від учора навколо ялинки святкова метушня: все парує, смажиться, «рум’янить боки» на січневому сонечку та солодко-приємно пахне. Та розпочинався Vinnytsia FoodFest, який саме вчасно до кінця новорічно-різдвяних свят, адже вже сьогодні ввечері відбудеться закриття головної ялинки міста. А поки навколо неї – ятки зі смаколиками.

Багато смачного і теплогоCollapse )
Скоро-скоро настане новорічна ніч і вінничани вітатимуть один одного з настанням 2019 року! З вірою у мир і злагоду у Новому році підніматимуться бокали з шампанським та глінтвейном, а у серці міста, на площі Європейській святкуватимуть вперше «Новий рік по-європейськи».





Традиційний зимовий святковий ярмарок на Європейській привітно сяє святковими вогнями, пахне смачними наїдками, лунає новорічно-різдвяними піснями та тішить містян радісною атмосферою. Тут працюють ятки з сувенірами і смаколиками, каруселі й атракціони закликають малечу, а щодня з 17.00 до 18.00 всіх розважають Санта Клаус та Новорічна Казкова Фея.





Цікаві подарунки, сувеніри з зображенням прийдешнього року, теплий одяг, ароматний глінтвейн, свіжий крафтовий хліб, шашлики, цукерки, тощо… Тут вичакловується новорічний настрій. Щодня Ярмарок відвідують кілька тисяч вінничан. Аромати смаколиків, різдвяні мелодії, святкові вогні – все це навіює відчуття казки.



Саме серед Ярмарку, на сцені що біля Вінницької Вежі відбудеться сьогодні святкування Нового року! У новорічну ніч, з 23:30, на вінничан та гостей міста очікують різноманітні конкурси, інтерактиви та концертна програма. Для найактивніших учасників підготують подарунки. Під мелодію «Щедрика» вінничан запрошують провести старий і зустріти Новий 2019-й рік  разом, як це заведено у багатьох столицях і містах різних країн Європи. На гостей заходу чекають гарні емоції, веселі розваги та багато яскравих вражень. Після півночі розпочнеться концерт, на якому співатимуть відома вінницька виконавиця Оксана Славна, а також місцеві гурти. Ярмарок працюватиме до другої години ночі.
«Зелений контрабас» – так називався молодіжний клуб, який виник зусиллями тоді ще молодого і маловідомого вінницького музиканта Сергія Білозерова. Минуло більше десяти років і формат музичних зустрічей відродився у новий іпостасі. Тепер Сергій – лідер відомого харківського гурту «Морж» і автор нового слухацького формату, який так і називається – «Зелений контрабас».



Ідея повного занурення у музику виникла півтора роки тому під час маленьких зустрічей у харківській квартирі музиканта. Там, у звукоізольованій кімнаті, він збирав різних за настроєм та родом занять друзів і вмикав новий альбом улюбленого музиканта. Головна умова прослуховування – вимкнути телефони, не спілкуватись під час звучання музики, не виходити з кімнати до кінця звучання. Назва та виконавець стають спільноті відомими вже після прослуховування. Традицією стало проведення після тихого прослуховування гучний музичний джем з залученням всіх, хто може музикувати.



Подорожуючи з концертами Сергій і його гурт «Морж» популяризували ідею серед справжніх музичних гурманів. Ідея – навчитись залишатись з музикою на одинці, не використовуючи її як фон для бесіди чи привід для танцю; не думати про то, хто виконує музику, натомість вслуховуватись і линути думками у власні асоціації, будячи уяву.



Вчора у молодіжному центрі «Квадрат», що нещодавно відкрився у самому серці Вінниці зібрались саме такі поціновувачі музичного гурманства. У зв’язку із поганими погодними умовами сам організатор руху «Зелений контрабас» знаходився у студії в Харкові разом з друзями, у Дніпрі, в клубі «Модуль», зібралась своя компанія. За допомогою Інтернету всі три локації вийшли на зв'язок і Сергій пояснив всім ще раз правила клубу. Потім у вінницькому та дніпровському клубах одночасно зачинили двері і вимкнули світло. Модератори зустрічей натиснули кнопку Play і почалось занурення у світ музики, яке тривало 40 хвилин.





Звучав джаз-фьюжн з елементами фанку: гітара, клавішні, дзвіночки, барабани, трошки кларнету та струнних, семплування. Коли музика стихла і знову увімкнули світло, молодь почала жваво обговорювати почуте. Назву альбому та імена виконавців винесли на великий екран. А потім була жива музична сцена з молодіжними вінницькими гуртами, які ще навіть не мають назви, але вже створюють непогану музику.
На початку цього року вінницький гастрогід Олена Павлова оголосила про початок й у нашому місті проекту, що допомагає вивести шеф-кухарів та їх мистецтво під світло софітів, надати їм можливість експериментувати й розвивати власну майстерність. Проект «13 шефів» вже відомий в Україні, але у нашому місті проводився вперше і участь у ньому брали десять вінницьких кухарів та ще двоє з Хмельницького.

Гастрономічний проект був започаткований у Львові 3 роки тому Андрієм Валовим. Шефи та ресторани по черзі приймали у себе на звані вечері своїх досвідчених колег, намагаючись їх здивувати. Наші кухарі обмінювались досвідом та товаришували, тримали «іспит» один перед одним та просто підтримували нових друзів у важкі хвилини. Ресторани міста мали можливість розкрити свою неповторність та унікальність. А основною метою була популяризація філософії нової української кухні, а також гастрономії в HoReCa.

Оцінювали страви самі ж шефи: за загальне враження, за креативність вечері, за смак, поєднання страв та напоїв, використання локальних продуктів, сезонність і актуальність презентованого меню.

І ось рік завершився і під час урочистої гала-вечері у Львові було названо кращих з кращих. 17 грудня у закладі Edem Resort Medical & Spa зібрались зіркові кухарі з Івано-Франківська, Харкова, Дніпра, Хмельницького, Вінниці, Києва, Тернополя та Львову. За рік що минув у семи містах де проводився проект відбулось 120 авторських кулінарних вечерь, було приготовано 500 унікальних страв і ено-гастрономічно підібраних напоїв.

За цей рік у Вінниці відбулось 10 вечерь і ще дві у Хмельницькому (в наступному році це місто буде приймати проект окремо!). За час що тривав проект деякі ресторани перестали існувати, кілька шефів змінили місце роботи, а найбільшим переживанням у спільноті кухарів стала біда, що сталась з Євгеном Загороднюком, який через кілька місяців після своєї чудової вечері пережив крововилив у мозок. На щастя, не без допомоги товаришів, Євген одужав і це справжнє диво!

Якщо ж пригадувати найяскравіші моменти вечерь, то першим з учасників не побоявся виступити Борис Сиченко, який тоді ще працював у ресторані «Мармарис». Він здивував морозивом з бичачих хвостів, оригінальною подачею та застосуванням нових технологій. Наступною була Людмила Редько зі «Старого замку» яка дивувала бессарабськими наїдками, готуючи все лише з одною помічницею та ще й затанцювала після вечері. Відроджену козацьку кухню презентував у ресторані «Гетьман» Віктор Палевський (зараз він уже працює у закладі «Батискаф»). Далі була гастро-подорож до Хмельницького і відвідування ресторану «Південна брама» де пригощали свіжою дичиною та соковитими ягодами. У червні шеф-кухар ресторану «Canape» Євген Загороднюк пригощав паштетом з равликів, півнем тушкованим у вині та цибулевим морозивом. В липні пригощав ресторан «Словянський двір», який зараз вже, нажаль, не існує. Це була феєрія одеського гумору та кухні в стилі «Перлини біля моря», яку підготував шеф Борис Теличко. В кінці літа грузинський шеф «Батискафу» Резо Теймуразов вразив порівняннями  чорноморських і заморських рибних страв. Потім ресторація «Шпігель» та Михайло Яровий у Хмельницькому впевнено довів всім, що вони експерти з кухні Поділля пригостивши супом з бичачих хвостів, кремом з пастернаку і вином з чорнобривців. У вересні наймолодший шеф проекту Сергій Марковський запросив всіх на неймовірний і креативний фьюжн-пікнік під дахом до «Люди Fusion Place». Справжню атмосферну, стильну й смачну подільську осінь продемонстрував Андрій Леженко з Aura, який готував вінницькі каштани. Богдан Кордиманенко запросив всіх у «Гості» де пригощав просто й вишукано із зануренням у казку про Вінні-Пуха. А наприкінці сезону що таке американська кухня у вінницькій інтерпретації дав спробувати Олександр Гринь у стильному закладі «American Bar & Grill».

12 таких різних вечерь і таких креативних та професійних кухарів! Ось що сказала після закінчення проекту його кураторка Олена Павлова: «Це було фантастично прекрасно. Увесь рік, з найкращими вінницькими шефами, найсміливішими та затятими. А гала-вечеря – мов вишенька на торті доповнила і створила настрій на наступний рік». Потім вона назвала імена переможців!

Вінничани привезли додому нагороди в шести номінаціях: за поєднання страв та напоїв відзначили Бориса Сиченко, за креативність Сергія Марковського, за локальність Олександра Яворського, за смак Михайла Ярового, за сезонність Євгена Загороднюка і за враження Резо Теймуразова! Окрім того всі учасники проекту отримали відзнаки, а вінницька делегація була найбільшою за кількістю учасників!

«Отже, ми завершуємо проект сезону 2018 року та щиро дякуємо за підтримку та співпрацю компанії «Авалакс», яка була з нами протягом усього періоду, компанії «METRO Cash & Carry Ukraine», що є сьогодні для вінницької хореки компанією-постачальником якісних продуктів номер один», – констатувала Олена Павлова та запросила всіх, хто може порадити вінницького «улюбленого майстра і служителя музи Куліни» у цікавий та душевний проект «13 шефів» звертатись безпосередньо до неї: «Хочеться нових облич, страв, напоїв, смачних пригод. Побачимось у новому році!»



До 10 січня триватиме набір на сезон 2019, а потім буде оголошено назви ресторанів та імена шефів, що візьмуть участь у смачному проекті!

Всі фото з офіційної сторінки проекту «13 шефів» у мережі Facebook.

Profile

red-av
lorna_l
Лариса Тимченко

Latest Month

February 2019
S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728  

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com