?

Log in

No account? Create an account
Вчора у селі Студена Піщанського району відбувся семінар, на який завітали представники сусідніх сільських рад Піщанського району, голова Піщанської районної ради та керівники селищних та сільських рад Крижопільського району. Мета – ознайомитись із досягненнями Студенянської ОТГ та заохотити навколишні села до об’єднання. Слово мав голова Кирнасівський Олексій Петрович та його підлеглі. Вони чесно розповідали про проблеми громади і про шляхи їх вирішення, що стали можливими завдяки проекту децентралізації.

Учасники семінару прямують поглянути на оновлену Студенянську школу

Студенянська об'єднана громада є унікальною за складом та розташуванням, адже складається лише з сільських рад і межує з Молдовою та Одеською областю. Свого часу вона створювалась всупереч перспективному плану, але з великою надією самих громад.

Владислав Олексійович Філатов - виконавчий директор Вінницького регіонального відділення Асоціації міст України

Обговорення відбувалось за участі команди фахівців-консультантів проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС) з Асоціації міст України. Зокрема, виконавчий директор Вінницького регіонального відділення Асоціації міст України Філатов Владислав Олексійович зазначив, що Студенянська ОТГ, за три з гаком роки існування, змогла з успіхом використати бюджетні та позабюджетні надходження, активно займалась написанням грантових проектів, що вже дозволяє їм розповідати про свої досягнення іншим.



Під час семінару з обміну досвідом

Зробивши рішучий крок до об’єднання, громади двох сіл (Студена і Гонорівка) Піщанського району почали отримувати субвенції вже з 1 січня 2016 року. За цей час було реалізовано чимало проектів на користь жителям сіл: відновлення доріг, очищення системи опалення ОНЗ «Студенянська ЗОШ І-ІІІ ст.», капітальний ремонт водопровідних мереж в с. Гонорівка, поточний ремонт приміщення Студенянської лікарської лабораторії, створено міні-футбольний майданчик зі штучним покриттям, тощо. Триває реконструкція гідротехнічних споруд ставка в с. Студена.

Студенянська ЗОШ І-ІІІ ст.

Після змістовної доповіді і дискусії про перспективи надходження інвестицій до громади, гості мали змогу побачити перетворення на власні очі: зокрема роботи у шкільному харчоблоці тривають просто зараз. А в планах у Студенянської ОТГ ще багато: капітальний ремонт вулиць; теплоізоляція зовнішніх стін приміщення ОНЗ «Студенянська ЗОШ І-ІІІ ст.»; ремонт будівлі для розміщення дитячого будинку сімейного типу; будівництво нової Студенянської лікарської амбулаторії; придбання медичного автомобіля; збереження культурної спадщини і розвиток туризму, тощо.

Гостям семінару демонструють поточні роботи з реконструкції гідротехнічних споруд ставка

«Сьогодні саме громада вирішує, що потрібно зробити. Децентралізація – реформа вигідна для нас. А тим, хто зараз все ще вагається, я скажу так: шукайте щастя у об’єднанні, бо разом ми сила і ми на вірному шляху! Нам за ці роки вдалось зробити стільки, скільки не вдавалось зробити впродовж минулих десятиліть», – говорить діяльний голова громади Олексій Петрович Кирнасівський.

У одному з шкільних приміщень тривають роботи з облаштування харчоблоку


За результатом навчального візиту до Студенянської громади, виконавчий директор Вінницького відділення АМУ Владислав Філатов висловив сподівання, що керівники сільських рад району і керівник Піщанської селищної ради все ж таки переймуться необхідністю створення об’єднаної громади в Піщанці, що дасть можливість громаді розвиватись, а мешканцям отримати належні послуги.

Однією із значущих реформ, що триває в Україні упродовж року є децентралізація влади, мета якої полягає в передачі значної частини повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Громади розбудовують інфраструктуру, покращують соціальну сферу, підвищують якість послуг, залучають інвестиції та активізують місцевий економічний розвиток. Адже краще самої громади ніхто не знає, що саме потрібно її жителям. Тож прийшов час змін, час об’єднуватись і співпрацювати!
Хочете доторкнутись своїми руками до захопливих візерунків; приміряти або й купити абсолютно унікальне вбрання, створене з любов’ю і зі смаком; стати володаркою вишуканої сукні або блузки, сучасного крою, але з вручну виконаною вишивкою? Такі шедеври існують лише в єдиному екземплярі, адже вишивку ніколи не можливо повторити достеменно точно.





А може хочете навчитись самі вишивати екзотичними стилями під керівництвом справжніх майстрів, створювати вишивки небанальні і дуже модні? Спробувати самим тримати голку у руках і вирощувати дивні квіти з ниток на одязі? Все це можливо і просто у Вінниці, в самому центрі міста. Відтепер тут існує не лише майстерня, але й шоу-рум Ірини Олонічевої, майстрині, чиї шедеври давно завоювали прихильність вишуканих жінок.





Творча майстерня «Квітка» – дітище рукодільниці Ірини Олонічевої. Тут шиють та вишивають одяг, створюють аксесуари та авторські ляльки. Майстер-класи для всіх бажаючих проводяться у суботу та неділю в майстерні та шоу-румі, що розташовані у одному з торгівельних центрів.

Квіткова композиція, що була створена для весняного показу, а зараз прикрашає шоу-рум і є символом бренду KVITKA


Триває майстер-клас з вишивки


Вже вишиті деталі сукні ще треба зшити і оздобити виріб тасьмами і гудзиками

Ниточка до ниточки, стібок до стібка, можна побачити як з нитяних вузликів і штрихів складається узор. Квіти неймовірної краси, реалістичні птахи та милі звірята оживають на сучасно скроєному одязі вінницької дизайнерки. Ручна вишивка рясно буяє на всіх виробах майстрині, від класичних пальто з вовни до найтонших сорочок, виготовлених з льону, бавовни, батисту.



Цікаве поєднання розпису по тканині і вишивки


Флора і фауна - найчастіші сюжети

Покази одягу від творчої майстерні «Kvitka» вже кілька разів мали змогу бачити вінничани під час Днів моди. Щоразу ексклюзивна вишивка та унікальні розписи отримують все більше прихильників. Роботи марки «Kvitka» користуються шаленим попитом у Європі та Америці. Виготовлені кропіткою працею вишивки коштують недешево, проте зараз на літні сукні діє знижка і більшість з них можна побачити на власні очі у шоу-румі. Ефектний одяг уквітчаний вишитими та розписаними орнаментами здатен потішити найбільш вибагливих поціновувачів ексклюзивної ручної роботи.





Дизайнерка планує демонструвати свої колекції щовесни, коли ретельно опрацьованих і вражаючих робіт набереться чимало. Але й у міжсезоння у «Квітки» є сюрпризи. Наприклад планується почати створювати ексклюзивні вишиті сорочки для чоловіків. Як завжди у Олонічевої це не будуть просто вишиванки, це сучасний одяг з стилізованими вишитими елементами, народженими фантазією майстрині.







Магазин KVITKA Ірини Олонічевої
Домовитись про майстер-класи або відвідування шоу-руму можна за телефоном 0674309586.
«Я вам не скажу за всю Одесу».., але Вінницька частина проекту «13 шефів» під час вечері у ресторані «Слов’янський двір» опинилась серед старого дворику десь на Молдованці, населеному колоритними персонажами. Яскравий одяг сушиться на мотузках, лунають відомі шансонетки, якийсь фраєр запрошує пограти з ним у наперстки, або ж скуштувати насіннячка, а чарівна тьотя Циля не дає проходу гостям і постійно сипле фірмовими одеськими жартами.







Вбрані у тільняшки і кашкети офіціанти доповнюють картину. Шефи 13-ти відомих вінницьких ресторанів, у фірмових кітелях проекту, посміхаються і радо включаються в гру. Виконуючи потішні завдання тьоті Цилі, що шукає претендента на звання батька своєї дитини, вони отримують право випити біля столика з одеськими старожитностями стопочку хреновухи на малині. Тут також є старий патефон, самовар, підзорна труба, наган, акордеон, праска, рахівниця, тощо. Пригоститись ще можна бутербродом з цибулевою намазанкою, але ось вже кличуть до фото, а щоб посміхнулись всіх одночасно просять сказати «Привооооз!»









Борис Теличко – шеф-кухар ресторану «Слов’янський двір» (а також бренд-кухар ресторанів «Люди Fusion Place» та кав’ярні «Гості», що теж беруть участь у проекті «13 шефів») – такий собі «граючий тренер» з кулінарним стажем у два десятиліття і величезним досвідом. Його мета у цей день презентувати кухню без пафосу, вразити не поєднанням неймовірних смаків, а свіжістю та душевністю приготованих страв.









На перше подають форшмак з барабулі з йогуртом в тарті з пісочного тіста, прикрашений напів-сферою з ромашкового ізомальту (низькокалорійний цукрозамінник), мікрогріном (паростки корисної зелені) і їстівними квітками фіалки. Ромашковий пилок перегукується з хлібом, який вже лежить на столах: він зі злаками, на ромашковому відварі та італійській живій заквасці, якій вже понад 70 років. На хліб пропонується підсолене масло з в’яленими томатами.









До кожної з страв шеф-бармен закладу Степан Вітрук запропонував авторські напої, над якими він довго і натхненно чаклував. До некласичного форшмаку пішла цікава кисло-солодка настоянка з шавлією та імбиром і ще кількома секретними інгредієнтами. А тим часом звучали «Шаланды, полные кефали», «7:40» і «Ах, Одесса!», а тьотя Циля веселила анекдотами. «Чому одесити люблять Скайп? Ну як же, гості вдома, а кормити їх не треба!», «Як це чому у крабовому салаті немає крабу? Так і у грецькому немає греків і нічого!» Всі веселяться, спілкуються, куштують закуску.





Борис Теличко і Степан Вітрук

Друга страва – гаряча закуска – це теплий салат («Теплий душею!», – зазначає шеф-кухар Борис) з різного кольору томатів, рожевих і жовтих, (як без них у одеській кухні!), запеченого до шкоринки баклажану та моцарели. До баклажанового салату іде соус з зеленої цибулі, в якості прикраси мікрогрін, кінза і зола з пряних трав, щоб додати страві аромату димку. Напій до салату – приголомшливий винахід бармена, що названо буряковим «дайкірі». Вдосконалював Степан цей напій довго, експериментуючи з градусом та овочевими джемами. Солодкуватий, гармонійний і не міцний на смак, він освіжає і смакує як окрема страва.



Поки тьотя Циля командує «Нумо, всі по п’ятдесят, швиденько» і заграє з шефами, настає час для рибної страви. Це запечена зі шкоринкою камбала (свіжо виловлена таки у Одесі) з булгуром (як відгук бессарабської кухні), а у ньому ще й печені баклажан та помідор і кінза. Плюс креветковий соус на основі бер-блан (beurre blanc – масляний французький соус) та йогурту (щоб додати нотку домашньої страви). У якості гарніру видовищний спонж з маринованого болгарського перцю (данина молекулярній кухні), червоні пір’їнки маринованої в укусі цибулі-шалот. До рибки – легке біле новозеландське вино сорту sauvignon blanc.







Середина вечері – час відволіктись на танці та веселі конкурси, а тим часом на кухні кипить робота. Шеф Борис Теличко намагається подати якнайкраще основну м’ясну страву – качине філе з баношем на йогурті і з пряним вишневим буряком. «Це лаконічна страва, мені не хотілось додавати нічого лишнього чи ускладнювати. Тут лише три компонента: кукурудзяна крупа, той таки йогурт (не пропадати ж добру!) і качка. Філе су-віт середнього просмажування, з рум’яною шкоринкою. А прикол тут у буряку – він з прянощами, довго тушкований у вишневому сокові», – розкриває таємниці шеф-кухар.



Зауважте, як чисто по-одеськи і віртуозно кухар працював у цій вечері «без залишків», використовуючи свіжу городину, щоразу інтерпретуючи знані продукти по-новому, тяжіючи до мінімалізму, але не забуваючи про колорит. Всі страви вечері справді виглядали таким чином цілісно і тематично. До качки, до речі, подали терпке червоне домашнє вино (вишня, цукор, спеції, настоювалось рік), що ще раз нагадало про родинний затишок.





Щоразу на проекті десерти дивують. Яким буде десерт по-одеськи? Французьким, як данина самому Дюкові, без якого не було би Одеси-мами. «Зроблено по типу класичного французького заварного тістечка шу. Всередині заварний крем з малиновим пюре. Внизу соус з лохини (лише протушкували ягоди у лікері), зверху – просте хрустке флорентійське печиво. Прикрасили все малинкою, яку самі з любов’ю збирали. І нехай французи кажуть що пишаються круасанами та насправді лише в Одесі знають все точно про французьку кухню, тому що в Одесі знають все і про всіх! А одеська кухня неймовірно інтернаціональна!», – розповідає шеф-кухар Борис.



На десерті листочок м’яти та квіточки фіалки у якості прикрас, а ще шеф притрушував його квітковим пилком. Оригінальний напій до десерту – авторський глінтвейн від Степана. Сироп з квітів бузини, яблучний лікер і вино рислінг у гармонійному поєднанні подавали у чашках з дольками яблука посипаного корицею.



Їжа – це емоції, кожна вечеря проекту «13 шефів» – вибух позитивних емоцій. І за ці приємності маємо дякувати креативному шефові та його команді (одинадцять помічників працювали на кухні з шефом у цей день), тож кожному наприкінці вечері вручають почесну відзнаку за участь, поки решта шефів сушить голову над тим, які оцінки виставити приймаючій стороні. Душевний вечір закінчується численними спільними фото кухарів, кураторів і спонсорів проекту.



Борис Теличко зізнається що найважчим для нього у цій вечері було подолати природне бажання майстра додати у страву чим більше розмаїтих смаків. «Я прагнув до мінімалізму і душевної домашньої кухні із натуральними смаками. У Європі це зараз самий тренд – отримувати задоволення не від дивного складу складно-влаштованої страви, а від якості та свіжості смаку окремого продукту», – пояснює досвідчений шеф. «А найважче дався форшмак, адже його смак мені не подобався до останнього. Найлегше? Спілкуватись з друзями-кухарями!», - посміхається Борис.



Цікавою й змістовною вийшла вечеря у «Слов’янському дворі». Усі страви були з простих інгредієнтів, кухар використав лише те, що дарує наша земля, ті локальні продукти, свіжим смаком яких потрібно насолоджуватись і цінувати те, що вони дбайливо вирощені тут, нашими земляками.



Вінницька частина проекту «13 шефів» вже майже досягла свого екватору і за цей час кухарі справді стали друзями і продовжують зростати, маючи можливість виходити за рамки свого досвіду і знайомитись з тим, що вміють і як експериментують колеги. Застосовуючи фантазію, шефи щоразу виходять за рамки меню свого закладу, створюють нові страви з новими смаками, насолоду куштувати які матимуть вінничани. Гастрономічний проект триває і наступною буде вечеря у закладі «Батискаф» в останні дні літа.
Минулого вечора на терасі ресторану «Батискафу» зібрались справжні гурмани: вишукана їжа, чудова музика, чимало корисної інформації, а головне можливість слідкувати за роботою талановитих шефів зібрала тут тих, хто зацікавлений не просто задовольнити голод, а спробувати щось особливе.





На столі-арені розгорнулася «битва» двох шефів: Андрій Леженко (шеф-кухар ресторану AURA) пригощав рибними стравами, а Резо Теймуразов («Батискаф») приголомшував м’ясними наїдками. Змагання у майстерності переконливо довело, що виграють від таких «батлів» відвідувачі вінницьких ресторанів!







Зазвучали приємні джазові стандарти у виконанні відомого вінницького саксофоніста Євгена Попеля і вечір розпочався. На столах гостей з’явився перший напій з трьох приготованих спеціально для цієї вечері Віталієм Загородним (шеф-барменеджером «Батискафу») – фреш з кабачку та огірка чудово освіжав і налаштовув смакові рецептори.





Першим на арену вийшов «граючий» в цей день за рибу шеф Андрій. Проанонсоване карпачо вийшло у нього мега-креативним: на відбитій молоточком тигровій креветці розташувались гребінець і шматочок лосося миттєво замариновані в особливому соусі і подані з рисовою чіпсиною, ікрою летючої риби, пармезаном і червоним базиліком (цю прянощі у Європі називають царськими, а у Азії – «рейхан», що значить «духмяний»). Полита класичним медово-гірчичним соусом страва була прийнята і продегустована натхненно.









М’ясне карпачо від Резо – це класика: теляча вирізка підзаморожена і напів-маринована, нарізана тонесенькими шматочками. До неї каперси, петрушка, пармезан і лимон. Необхідну кислинку за відсутності грузинського гранату додавали українські червоні порічки.







Шефи детально розповідали про свої дії і змістовно відповідали на запитання присутніх, хоча, як справжні чарівники, залишали якісь маленькі деталі у секреті. Щоб повторити подібне вдома треба бути справжнім досвідченим чарівником-шефом, впевненими рухами нарізати зелень та безпомилковими «мазками» створювати на тарілці шедевр. До страв подали вино – шардоне «Колоніст» з розмарином, що чудово пасувало як до м’ясних, так і до рибних вишуканостей від шефів.

У перерві між презентаціями страв до публіки зверталась дослідниця Подільської кухні Олена Павлова. Вона розповідала про смачні традиції нашого краю, про дивовижні смаколики, що довелось їй скуштувати у подорожах нашим краєм.
Настав час салатів. Андрій до міксу салатів і шматочків апельсини додав панірованого в італійських травах лосося просмажки medium rare. Приправлено це було медово-гірчичним та соусом теріякі, прикрашено пармезаном і кунжутом, а смакувало неперевершено ніжно.








Резо відповів телячим язиком зарання звареним альденте і промаринованим у соусі з додаванням грецьких горіхів і прянощів. Вишневий соус і чімічурі, часник і лимон, і до столу, де гості вже готові проковтнути власні язики, щоб скуштувати.







Щоб поглянути на приготування основних страв гості повставали зі своїх місць і слідкували за кожним рухом шефів. Андрій презентував стек з тунця злегка просмажений у кунжутному паніруванні з гарніром з припущених овочів (цукіні, морква, болгарський перець і цибуля). Соус, свіжий огірок і лимон лише підкреслювали чудовий смак страви. До головних страв подали неймовірний ягідний джин, вигаданий шеф-барменом «Батискафу», який він готував методом мацерації (замочування і настоювання) на малині, смородині, вишні, сливі чотири дні, а потім довів до кондиції за технологією sous vide (у вакуумі).











Зірковою стравою став баранчик з молодою картоплею у приготуванні Резо. Страва настільки масштабна, що асистував грузинському шефу «Батискафа» його колега, ще раз підкреслюючи, що «битва» насправді – дружній обмін досвідом і бажання здивувати гостей. Отже, найсмачніші частини молодого баранчика, придбаного на фермі під Вінницею (там тварин розводять грузини!) були вже просмажені (і перед тим добу маринувались), а нарізали їх при гостях. Соковите м’ясце здобрили аджикою і подали з картопелькою і фантастично смачним відвареним нутом.









Перед основною стравою Олена Павлова оголосила конкурс серед присутніх – потрібно було розповісти що ви найчастіше вдома любите готувати. Приз – пляшка пива «Гребуча корова». Беззаперечним переможцем став Зорій Файн, який надзвичайно емоційно і душевно розповів про те як його вчила готувати традиційні єврейські страви бабуся і про традиційну мацу, яку він не лише на свята готує сам і смак якої пам’ятає з дитинства.





А після завершення дружнього батлу на гостей чекала ще справжня казка. І презентувала її казкова дівчина Валерія – творець нової крафтової кондитерської «Мус-мус». Два класичні десерти – ароматна персикова панакота і вишукано-ніжний тірамісу приголомшили своїм смаком дегустаторів! Відтепер цими десертами можна поласувати у «Чорна кицька, білий кіт», а кондитерська з дивною назвою «Мус-мус» обіцяє потішити незабаром й іншими казково-солодкими десертами з виключно натуральних складових.





Вогники на терасі «Батискафу» привітно освітлювали ніч, а саксофонні мелодії розчинялись у теплому липневому повітрі, щедро насиченому ароматами з кухні. Смачне змагання шефів – одна з нових форм гастрономічних вечорів у нашому місті, корисна як для кухарів, так і для відвідувачів ресторанів. І справжні гурмани вже в очікуванні подібних натхнених свят шлунку.
14 червня, у мальовничому селі Демидiвка, Жмеринського району, в творчій хаті-лабораторії біля річки Рiв стартує художній пленер «Окіл Рову». З різних куточків України зберуться відомі художники, аби плідно попрацювати, дотримуючись тематики і маніфесту пленеру: «Ми забезпечуємо собі право на викриття композиційних плям та фактур натури творчим шляхом»!

Чому «Окіл Рову»? Яким чином окіл річки Рів може бути пов'язаний з іменами відомих українських художників та музичним вінницьким гуртом «Очеретяний кіт»? П'ять років поспіль, музиканти гурту проводили оксамитовий сезон в чарівних обіймах куточка Бессарабії поблизу тузлівських лиманів, що зветься Рассєйка. Художники запросили гурт туди на художній пленер «Колір оксамиту». У «Котів» була роль творців музичної атмосфери затишними вечорами на чорноморському узбережжі.

З минулорічного пленеру

За п'ять років «Коти» полюбили цей клаптик Одещини усім серцем. І от, восени минулого року музиканти запросили художників до села Демидівки у Вінницькій області, де тече в оточенні мальовничих краєвидів річка Рів. Результатом дружби музикантів та художників стала виставка у листопаді минулого року у ТЦ «Квартал», де вінничани мали змогу познайомитись з творчістю відомих майстрів пензля та послухати гурт «Очеретяний кіт».

"Очеретяний Кіт"; Микола Сорока

Було вирішено зробити постійною подібну арт-імперзу. Організатори Всеукраїнського пленеру «Окіл Рову»: вінницький художник Микола Сорока спільно з засновниками комуни вихідного дня «Демидівські Вихідні» та Художній пленер «Окіл Рову». Учасниками стануть десять митців з різних міст України: Шаматрін Сергій (м. Ромодан), Дараган-Богодіст Ірина (м. Київ), Подрезов Виктор (м. Одеса), Піддубний Олександр (м. Київ), Ланецький Юрій (м. Вінниця), Мурована Світлана (м. Київ), Гриценко Ольга (м. Кременчук), Березюк Ольга (м. Київ), Негелiн Анна (м. Київ), Сорока Микола (м. Вiнниця).

«Основна ідея пленеру – це творчий розвиток художника, і більш глобально – культурний розвиток країни. Художники презентують глядачеві повсякденні образи природи тільки в новому сприйняті натури. А сама локація в селі Демидівка, безумовно, стане генератором ідей і натхненником для митців. Ми збираємось на пленерах, щоб далі вчитись, бо навіть відомі майстри продовжують вчитись у своїх колег живописців. На пленері будуть художники з Полтавської області, м. Ромодан, Києву, Одеси, Вітебську, Кременчугу, звісно – Вінниці», – розповідає Микола Сорока.

Демидівські краєвиди

Атмосфера для написання художніх нарисів буде оздоблена «котячою» піснею та настроєм. А результат ми побачимо вже за кілька днів: творча зустріч триватиме до 25 червня і завершиться виставкою картин у місті Вінниця.
Гастрономічний проект «13 шефів» дістався нарешті славного міста Хмельницького. Сюди приїхали всі кухарі з подільської гілки проекту, які презентують 10 ресторанів Вінниці, один Козятина і два Хмельницького. Четверту за рахунком вечерю проекту приймав ресторан «Південна брама». А спеціальним гостем цієї вечері став сам засновник проекту Андрій Валовий.




13 шефів, четверта серія: зелень і дичина у ХмельницькомуCollapse )
Літо вступає у свої права, а літня вінницька мода, якою її бачать п’ять вінницьких дизайнерів і брендів одягу, вже була продемонстрована під час VinFashionWeek. Подію було організовано агенцією «Day Deluxe events», а кошти від продажу квитків передано в Вінницький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій».









Вінницька мода, весна-літо-2018Collapse )
Щоб почуватись щасливою і гармонійною справжній жінці іноді достатньо нової сукні, яка вповні відображає її емоції і передає настрій світові. Такі сукні і костюми, що підкреслюють саму сутність жінки, в яких почуваєшся у злагоді з собою, є у PANNA boutique! Ну, а щоб бути завжди щасливою, достатньо носити одяг від PANNA boutique постійно.






PannaCollapse )
Жінка може бути такою різною і саме різноманітне за стилем вбрання дає їй таку можливість: сьогодні замріяна і ніжна, а завтра ділова і прагматична, ввечері яскрава і спокуслива, вдень енергійна і завзята. Щодня ми обираємо між романтичними сукнями і стриманими брючними костюмами, а змогу бути щоразу різною, але так само стильною і модною, дає вінничанкам молодий дизайнерський бренд InDresser!







must be in dresserCollapse )
Нашестям маленьких і юних стильних лисенят розпочались покази модного дня у ТРЦ «Поділля Сity». Яскраві і блискучі дівчатка-лисички – це оновлена колекція від вінницької дизайнерки Кетрін Фокс (Катерини Подрєзової), що сповнена молодіжними трендами та блискучими елементами (тканини, що переливаються, брошки і каміння).





Назва літніх новинок – «Fox Time». Настає час лисиць!




Кетрін Фокс добре вивчила запити маленьких лисенят – гофровані спіднички, оздоблення стразами, комфортний трикотаж модних відтінків, модні футболки з принтами і блискучі намиста-амулетики.





Дівчатка, від найменших, що ще невпевнено крокують по подіуму, до найстарших, що виходять вже на високих підборах, щиро задоволені своїм вбранням і модничають під світлом софітів.





Ця колекція, оновлена і доповнена, демонструється у нашому місті вже не вперше, її також бачили поціновувачі моди для дітей та підлітків у інших містах країни і навіть закордоном. А вже восени дизайнерка планує провести у Вінниці Kids Vinnitsa Fashion Days, на який приїдуть дизайнери, що творять для тінейджерів з усієї України.




Носибельний, доступний і модний одяг для найменших і юних - це ніша Кетрін Фокс.

Profile

red-av
lorna_l
Лариса Тимченко

Latest Month

July 2018
S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com